Як написати дисертацію та де шукати матеріал для неї: корисні поради

Дисертація для здобуття ступеня кандидата чи доктора наук необхідна. Це велика наукова праця. На написання дисеера йде чимало часу – процес триває роками. Дехто воліє роботи купувати — на запит «замовити дисертацію» можна знайти купу сайтів. Чи можна вважати таку дисертацію справжньою підставою для надання ступеня — питання риторичне.

Правила

Інформація викладається послідовно, науковою мовою.

Дисер має чітку структуру. Чимось вона нагадує вже знайомі дисертантам дипломні роботи: титульний лист, зміст, вступ, три-п’ять розділів, висновок, список літератури, додатки. У титулі зазначаються всі дані дисертації. Введення – обґрунтування теми роботи. Вона має бути актуальною, мати значення для науки.

Перший розділ — аналіз літературних джерел, а також виведення робочої гіпотези. Друга – опис методики.

Третя – власне результати роботи, зазвичай супроводжується графіками, таблицями та діаграмами. Якщо практичних даних багато, додають четвертий, а то й п’ятий розділ. Частини можна дробити на окремі параграфи для більшої зручності.

У списку літератури має бути 250 джерел мінімум, причому все треба згадати у самому тексті. Інформація потрібна актуальна — статтям і книгам не більше п’яти років, краще за три-чотири роки. Достовірність текстів також потрібно перевірити.

Щоб дисертацію взагалі розглядали, дисертант має опублікувати кілька наукових статей у журналах ВАК. Причому тема має відповідати тематиці дисе- ра.

До дисертації потрібний автореферат. Це коротка вичавка, що викладає суть роботи. Копії автореферату лунають членам спеціалізованої вченої ради.

Поради

Введення та висновок варто писати після основної частини. Причому це найкраще робити одночасно. Так дисертація виглядатиме максимально послідовно та цілісно.

Складіть план-графік. Зміст у цьому допоможе. План має бути максимально докладним із усіма параграфами. Обов’язково вказуйте дати: виставляючи собі дедлайн, ви з більшою ймовірністю напишете роботу в строк.

Уважно перевірте текст на помилки. Помилки можуть бути у всіх, але краще їх не допускати. Неправильно розставлені коми, проблеми з орфографією напевно змусять дисертаційну пораду відхилити вашу роботу.

Дисертація має бути унікальною. Як перевірити відсоток унікальності? Існують спеціальні програми. Краще користуватися ВНЗ, вони особливо затято вишукують плагіат. Рецензенти орієнтуються ними.